За великою кількістю інформації навколо, помітив різні тенденції як із нею працювати. Я виділив 5 рівнів роботи з інформацією та ідеями. Спершу розглянемо їх короткий опис, а далі загальні принципи. Назви підібрані таким чином, щоб описати не рід діяльності, а ключове завдання.

Важливо звернути увагу, що запропонована шкала не має прямого відношення до інших шкал, як то успішність, духовність, мудрість. Способів подивитись на людину безліч. І багато різних шкал будуть вірними, кожна у своєму контексті.

Рівні роботи з ідеями

Я розбив шкалу по рівню складності роботи з інформацією. З кожним рівнем складність зростає. Якщо на першому ми є пасивними приймачами, то на останньому ми самі є творцями нових ідей. Потрібно докласти зусиль, щоб зробити крок.

Споживач

Цей рівень є ключовим та основою у житті кожної людини. Він найпростіший, але ним ми користуємось частіше за все. Перший рівень - це пасивне сприйняття інформації, без будь-якої її обробки та поглиблення. Якщо ми знаходимось на цьому рівні роботи з ідеями, то ми часто читаємо, слухаємо чи дивимось різнорідну інформацію. Наприклад, можна подивитись відео, як живуть дикі тварини у джунглях, але ніякої практичної користі нам це не дасть, якщо це не є частиною нашої професії, як і не збагатить наш внутрішній світ. Наступним може бути відео про створення атомної бомби, а далі - про принципи роботи шведської вʼязниці. На цьому рівні і залишається все непотрібне нам, що ми знаємо, але ніколи ні для чого не використовуємо. На жаль, тут можуть залишитись і важливі для нас знання.

Та не кожна інформація, яку ми читаємо чи бачимо, залишається серед наших спогадів. Ми шукаємо та впускаємо в себе те, що забарвлене нашими емоціями, що чіпляє нас за живе. Як у прикладі вище, ми можемо переглядати відео, які стверджують, що світ - небезпечне та жахливе місце. Підсвідомо ми завжди обираємо, що хочемо дивитись - ці вибори не випадкові. А сучасні технології дозволяють підбирати відео чи рекламу під наші інтереси. Все інше, а це більшість почутого та побаченого, не може залишитись як знання, тому що ми його навіть не вважаємо за щось цінне. Основна задача будь-якої реклами - зачепити наші емоції та пробитись до нас.

Якщо далі ніяк не опрацювати отримані знання, то вони залишаться в нас покриті шаром емоцій. Неможливо пройти на наступні рівні, якщо немає способів роботи зі своїми почуттями та емоційним станом. Наприклад, нам важко почати обмірковувати, як заробляти гроші, якщо ми вважаємо багатих людей лихими вже за фактом того, що у них багато грошей. Але нам може допомогти навичка звертати увагу на ту інформацію, яку ми споживаємо - аналіз тем, які нас цікавлять та які змогли утриматись в голові, може дати більш повне розуміння себе.

Користувач

По аналогії з користувачем ПК. Знання потрібні для практичних дій. Тут не грає значної ролі глибина знань. Досить поверхневої інформації. Просте рішення чи відповідь - найкращі.

Цей спосіб ми опановуємо в дитинстві та використовуємо для виключно практичних речей та у більшості неважливих для нас сфер. Якби ми піддавали сумніву кожне отримане знання за день, то не мали б сил та часу ні на що інше. Цей спосіб економить ментальні сили - знання поступово прошиваються на рівні рефлексів. Для прикладу, колись нам сказали, що потрібно чистити зуби двічі на день. Ми можемо не знати, як це правильно робити, для чого це насправді потрібно, але чистимо. Він дає прості відповіді: “пий апельсиновий сік та будеш здоровим.” Часто такі знання нам можуть давати знайдені та усвідомлені, але ще нічим не доведенні закономірності.

Основа знань, які опрацьовані на цьому рівні, залежить від суспільства та культури, в яких ми живемо. На деякі запитання нам дають відповіді, з якими можна прожити все життя, а деякі сфери життя так незграбно описані, наприклад, парні стосунки, що потрібно йти у своїх пошуках далі. В деяких культурах є міфи, як будувати сімʼю багато років після початку стосунків. Інші мають історії, казки та міфи, більшість яких завершуються зі створенням пари - а далі нічого не визначено та не описано.

Основний фокус роботи на рівні Користувача - застосування знань та ідей.

На жаль, цей спосіб часто веде до імітації. Тому якщо відчувається невдоволеність якоюсь сферою, то краще переходити на наступні рівні роботи з інформацією, описані нижче. В назві закладено парадокс, тому що тут людина не користується знаннями, вона все ще їм підкорюється.

Маркетолог

Для роботи на цьому рівні, людині вже потрібен певний обʼєм у знаннях. Тут ми починаємо використовувати інформацію, а не підкорюватися їй. Поглиблення вже грає значну роль. Адже щоб чимось уміло скористатись, потрібно це добре вивчити. Таких окремих сфер знань, де ми працюємо на рівні Маркетолога, не може бути багато - вони вимагають неймовірну кількість сил та часу. Рідко зустрінеш людину до 30 років, яка впевнено працює на цьому рівні роботи з ідеями. Часто необхідно більшість життя займатись однією чи декількома темами, щоб бути в них успішними.

Наприклад, коли людина вперше знайомиться з психологією, то на перших етапах вона може отримати прості формули, що “відпочивати - важливо для психіки”, що “стосунки з батьками впливають на все подальше життя”. Далі помітить як вона будує стосунки з близькими. З часом навчиться краще розуміти себе та оточуючих. Крок за кроком, ми йдемо далі. Коли кількість вкладених сил в наступне поглиблення видається більшою від користі, то Маркетолога вважає, що варто зупинитись.

Кожна людина повʼязана через соціум з іншими людьми - так і знання не можуть бути відірвані від людей та практичної користі. Важливі ідеї мають практичне застосування. На цьому рівні ми беремо найбільш ефективний максимум із того, що нам може дати ця сфера знань.

Для прикладу уявімо, що ми невдоволені своїм здоровʼям та вирішили зайнятись правильним харчуванням. Після відвідування семінарів, лікарів, прочитання книжок та прослуховування лекцій, можна сформувати достатнє бачення, щоб вирішити своє запитання, налагодити харчування та покращити своє здоровʼя. Далі можна не зупинятись і обрати здорове харчування своєю професією, шукати більш ефективні способи та почати навчати людей. Адже тепер можна давати учням чи клієнтам найбільш ефективні способи правильно побудувати свій раціон.

Ця інформація зазвичай використовується для себе, для користі. Вона дуже практична, для застосування тут і зараз. Фокус уваги на ефективності, отриманні для себе ресурсу, будь то гроші, чи здоровʼя, чи “сили”. Маркетолог будує систему так, щоб отримати від цього вигоду. Тому часто людина поширює інформацію під своїм іменем чи брендом.

Як перевірити себе, щоб не переплутати з наступним рівнем:

• Якщо інша людина (краще, учень) зможе отримати більше особистої вигоди із цих знань, то це викликатиме роздратування та заздрість.
• Ми будем вважати неправильним, якщо хтось скористається нашим знанням без вказання авторства, хоча самі це робимо.
• Ми хотіли б обмежити поширення інформації, чи навіть робимо це, якщо це невигідно для нас.

Пропагандист

Коли інформація поширюється не заради вигоди, а заради інформації, то це вже крок до наступного рівня. Я називаю його Пропагандист, тому що людина розповсюджує інформацію не від себе, а від ідеї. Тут ми поширюємо інформацію серед людей, але ще не ростимо нові знання.

Одне з уявлень пропагандиста - є хтось, хто вже відповів на всі запитання, або знає відповідь. З цими відповідями він і працює.

На попередніх рівнях, дискусія не несе сенсу крім чисто прикладного: хто переміг у суперечці, той і сильніше. На даному ж рівні вже є рефлексія мислення. Якщо людина побачить, що її позиція невірна, то вона має сили та мужність це визнати. Але це все ж поки що не можна назвати справжньою саморефлексією. Тут ми навряд будем ламати собі світогляд самостійно. Все ще немає відчуття границь своєї компетенції. Пропагандист часто має відповіді на всі запитання, тому що не відчуває кордонів своїх знань.

У таких людей інколи можна помітити певну боротьбу всередині, наприклад, характерне переживання “хай хоч весь світ буде проти мене, я все одно в це вірю/буду так чинити”. Воно не локально емоційне, як на рівні Користувача, а довготермінове та виважене. Часто людина тримає в голові протилежні погляди та сприймає їх як ворожі. Хоча справжнє їх завдання у тому, щоб допомогти викристалізувати ту важливу думку, яку визріває у собі Пропагандист. Людей, які поглибилися в якусь тему часто не цікавлять інші. Заради неї вони можуть відсікати інші погляди. Це дуже сильна позиція, яка часто не допускає дискусій. Нормальна дискусія стане можливою тоді, як людина знайде впевненість у своїх знаннях. Тоді вона готова піддавати їх сумнівам, бо розхитування ідеї не завдасть болю.

Наприклад, людина може мати обґрунтоване уявлення, яка політична система краще підійде для країни, які кроки потрібно робити, що працюватиме, а що ні. Вона може активно обговорювати різні позиції, плюси та мінуси кожної, поважати своїх опонентів. Але навряд допустить сумніви навколо основ, на яких тримається її світогляд. На щастя, навколо не так багато людей, хто може виділити ці основи.

Ідея на цьому рівні прямо не привʼязана до людини. Ідея може нести в собі принцип “бога” чи чогось святого. Заради неї можна йти на жертву, чимось поступитись, є велика потреба служити їй. Людина бачить весь світ у обраній призмі, а головний фокус уваги - на підсиленні ідеї. Пропагандист будує систему так, щоб знання поширювались. Людині з таким розподілом уваги досить важко пережити, якщо ідеєю користуються виключно для отримання грошей. Але вона допускає поширення для влади чи служіння. Влада потрібна для подальшого підсилення. Але вона може стати і джерелом конфліктів.

Як перевірити себе, щоб не сплутати з іншими рівнями:

• Якщо людина зупиняється у вивченні та поширенні своєї теми, то вона не на цьому рівні, а нижче.
• Якщо якась інша людина передаватиме нашу інформацію далі від свого імені, то від цього комфортні та радісні почуття. Тому що “ідея має стояти вище за людину”.
• Дуже легко переплутати із рівнем Користувача, коли служіння емоційне та вимушене, а не є добровільним та виваженим актом, як у Пропагандиста. Імпульсивність можна вважати ознакою Користувача, Пропагандист же поступово вибудовує своє життя навколо ідеї.

Вчений

При роботі на рівні Пропагандист, людина часто намагається дати відповіді на всі запитання, навіть не маючи достатньої компетентності. Хоча обсяг знань, яким ми оперуємо на рівні Вченого, значно більший, така людина часто дає відповіді лише на запитання в обмеженому колі тем, якими добре володіє.

На цьому рівні ми вже опанували закони роботи з інформацією, наприклад, що “не можна опиратись на жодне не доведене знання.” Власне, тут починається по-справжньому інтелектуальна робота. Саме тому він є найскладнішим. Без десятків років дисципліни та роботи неможливо міцно закріпитися на цьому рівні.

Лише на цьому рівні є сенс говорити про межі компетенції. Тут вони ширші за всі попередні рівні. Буває, людина вже розуміє кордони своїх знань, але не розуміє кордони ідеї. Вчений шукає межі ідей та окреслює їх.

Зараз, людство не може пояснити навіть більшість фізичних феноменів у світі. Десятки тисяч років люди мають можливість вивчати себе, але це питання ще менше досліджено. Я не знаю жодної науки чи гуманітарної сфери, яка могла б похвалитись тим, що дала відповіді на всі свої запитання. Чим далі ми заходимо, тим більше невідомого. Можливо, колись настане такий момент, але поки що всі знання мають кордони. Вчений прагне визначити їх та зробити крок далі. На цьому рівні ми ніколи не зупиняємось у вивченні. Саме тут створюється інформація, розширюється уявлення про світ, яким вже далі користуються на всіх попередніх рівнях.

Не всі знайдені на цьому рівні знання мають практичне застосування. Якби Вчений спирався лише на пошук для використання, то процес втратив би сенс. Цінність деяких ідей може розкритись через роки, а то й століття. Більше того, інколи ми відкриваємо щось нове поступово, і допоки не склалось повне уявлення, важко зрозуміти, для чого були всі попередні етапи та відкриття.

Людині досить важко відмовлятись від того, що вона знає. Думка “а може я всі останні ХХ років жив неправильно?” нестерпна для більшості з нас. Але Вченому відчуття відмови від своїх поточних знань може приносити крім страху, ще й певне задоволення. Він вміє ламати свій світогляд, тому що не опирається лише на один спосіб бачення. На цьому рівні ми навчаємось мати багато основ. Для цього інколи потрібно ламати вже існуючі.

Бувають випадки, коли можна сплутати Пропагандиста із Вченим, коли перший має інтелектуальну сферу діяльності чи працює науковцем. Але з роком в рік він не відкриває нове, а продовжує розповідати свою історію. В той момент, коли приходить розуміння, що її знання дуже “статичні” чи це людина однієї теми, то слід придивитись уважніше. Малоймовірно, що Вчений зупиниться на одній. Сильне поглиблення у будь-яку тему вимагає вивчення суміжних, оскільки жодна сфера діяльності не може бути замкненою сама на себе. Більш того, коли людина хоч раз отримали насолоду від збільшення мірності свого бачення світу, то від цього майже неможливо відмовитись.

Фокус уваги спрямований на розширення та цілісність своїх знань, розширенні їх кордонів якомога далі. Вченого мало хвилюватиме, якщо хтось із учнів чи послідовників краще скористається інформацією для отримання вигоди.

Комплексний погляд

Спробуємо підсумувати описане вище та навчитись розрізняти рівні між собою. Кожен рівень - це те, як ми працюємо із інформацією, скільки виділяємо на цю роботу сил, наскільки вмотивовані темою, наскільки для нас важлива цілісність цього аспекту знань, та як ми реагуємо на інформацію, яка протирічить вже існуючій.

Як і в багатьох системах, головне - це внутрішня мотивація, а не форма. Часто те, що виглядає однаково ззовні, має абсолютно різну суть всередині. Помічати світогляд та внутрішні прагнення можливо, але це потребує гарного тренування. Та все одно ніколи не можеш бути певним до кінця, чи вірні здогадки.

Описані ролі покривають більшість випадків, які я зустрічав. Але це лише модель. Представлені образи ідеалізовані. Чистих рівнів дуже мало, адже суть людини - це постійний розвиток. Якщо вона щось не описує з вашого досвіду, то потрібна модель складніша.

Користь від кожного рівня

Для чого може бути корисним кожен рівень?

• Споживач - для розваги, щоб отримати та відфільтрувати інформацію. Інколи ми не знаємо, куди податись далі на зламних етапах свого життя. У такому разі можна певний час побути приймачем інформації. Корисно також для пошуку натхнення.
• Користувач - для практичного застосування, для отримання користі легко та швидко.
• Маркетолог - це рівень сильного спеціаліста, дає можливість масштабувати користь, отримати гарні практичні фахові знання. Якщо хочеться знати, але не готовий присвятити все життя на вивчення.
• Пропагандист - щоб змінювати свою сферу, світ. Масштаб може бути різним, але суть у трансформації та поширенні існуючих знань.
• Вчений - створювати нові ідеї, шукати форми та способи узгодження існуючих знань між собою.

На якому б рівні ми не знаходились, в нас є одночасно всі більш прості рівні. Майстерністю ж можна вважати здатність застосовувати обраний метод під задачу.

Приклади у соціальному просторі

Спостерігаючи за українським соціальним простором, приведу декілька прикладів, щоб вдихнути життя у схему. Я особисто не знаю описаних людей та не можу залізти в їхню голову, тому мої здогадки базуватимуться на результатах їх праці.

• Маркетолог - різного роду вчителі, тренера, школи, які допомагають швидко та ефективно вивчити свою тему та покращити життя. Якщо людина добросовісно працювала, то представлені нею знання працюють. На жаль, ці люди рідко дають посилання на першоджерела, хоча й часто збирають звідусіль ефективні механізми та прийоми, про що постулюють. Знання та підходи подають від свого імені. Часто не вчать самому шукати нові інструменти, а лише використовувати ті, що вони запропонували. Не люблять критику, тому що знання та інтелектуальна основа не міцні. Тут особливо важливо нагадати, що вигода - це не лише гроші, а й будь-який інший ресурс - увага, популярність, шана.
• Пропагандист - досить відомий діяч Валерій Пекар¹. Він дає багато посилань, першоджерел та розвиває свою тему: навчає людей, читає публічні лекції, пише статті. І хоча його тема досить обмежена, та він чудово її поширює, робить людей більш ефективними, змінює не лише своє оточення, та й країну. Вчить використовувати знання для пошуку нових закономірностей, для створення своєї системи, але в рамках основної теми. Часто прибирає себе як особистість з ідей, які пропагандує.
• Вчений - філософ-популяризатор Андрій Баумейстер². Він передає всі свої знання без приховування, всі посилання, описує свою тему глибоко та багатогранно. Має досить високий рівень роботи зі своїми емоціями. Вчить самому шукати нові знання, не обовʼязково у ту сторону, яку сам пропонує. Шукає та сам просить критику своїх ідей.

Складається враження, що описані вище люди добре виконують не лише свою інтелектуальну, а й соціальну функцію, яка без сумніву є у кожного з нас. Тим більша, чим на вищому соціальному рівні ми знаходимось.

Організація влаштована складніше. Вона може бути більш простого рівня, ніж її засновник. Здебільшого, вона знаходиться на середньому рівні її представників. Структури рідко ростуть, але якщо це відбувається, то вони можуть поєднувати в собі декілька рівнів одночасно.

Перехід

Крок для переходу з рівня на рівень (а насправді їх десятки маленьких кроків, а то й сотні) зовсім неочевидний. Його майже неможливо зробити самому без зовнішньої підтримки. Задача кожного з нас - давати можливість та допомогу іншим людям, які зараз знаходяться на сходинці -1, зробити цей крок.

Що можна зробити, якщо хочеться спробувати на собі роботу на наступних рівнях? Щоб розібратись у своїй темі, часто необхідно повернутись до основ та пройти їх заново та ґрунтовно, адже освіта це не лише розширення вгору, а й тяга до коріння. Я вважаю, що найкраще для цих задач підходить вчитель, який на один рівень вище. Якщо розрив між вчителем та учнем буде дуже великий, то така людина не буде сприйматись як вчитель, її мотивація буде нам абсолютно незрозумілою. Це має бути людина, яка нас захоплює та надихає. Важливо, щоб вона мала значно ширше бачення, глибше розуміння та більш складний світогляд за наш. Знайти такого вчителя - це велике щастя, і на ці пошуки не варто шкодувати часу. Також краще обмежити доступ нової інформації та підіймати вже існуючі сфери, вивчати принципи та закони за чужим прикладом та літературою. Безлад у знаннях зменшується лише через кропітку роботу. На кожному рівні є відчуття границі знань, і на кожному воно ілюзорно. Коли ми побачим свою поточну межу, то зможем рухатись далі.

Чим вище рівень, тим менше емоцій. Навіть, якщо ви вважаєте емоції правильними та відповідними до ситуації, це все ж емоції, а не ідеї. Справжні ідеї - не емоційні, бо це абсолютно різні пласти реальності. В індійській культурі їх відносили до різних тіл (рівнів буття).

Вплив через ідеї

Свого часу у світі домінувала Сила, зараз керують за допомогою Історій. Але за цим завжди стояли ідеї, концепції. Є й те, що стоїть далі за ідеями. Я вірю, що коли людство зробить значний крок в роботі з ідеями, то відкриватиметься новий пласт. Зараз дедалі важливішою вважається робота з ідеями. Вплив через ідеї - це мистецтво, якому потрібно спеціально вчитись. Це кропітка робота, тому що треба спочатку вивчати способи опису світу, виділяти їх навколо, розрізняти цінності в людях при спілкуванні з ними та пропонувати трохи розширений набір цінностей, який направлятиме їх свідомість та залишиться з ними надовго. І так по спіралі, з кожним разом поглиблюючись далі.

Повертаючись до нашої теми, на кожен рівень по-різному діє пропаганда. Якщо ви з певною темою працюєте на рівні Пропагандиста, то на вас слабко діятимуть інструменти більш простих рівнів. Неможливо навʼязати одну ідею, якщо ви знаєте десяток її альтернатив.

Заключне слово

Ця стаття як і інші викликані моїм бажанням систематизувати існуючі уявлення про світ. Я не бачив схожих класифікацій раніше, тому сформував для себе таку. Буду дуже радий, коли знайду в майбутньому опрацьовану систему, яка покриє ці запитання.

Якщо хтось проведе паралель між рівнями та індійською кастовою системою, то так - вона в чомусь є. Але не зовсім. Хоча б тому, що кастова система визначає касту на ціле переродження. А рівень роботи з ідеями може різнитися в кожній сфері. Ми можемо бути одночасно на всіх 5 рівнях у різних галузях знань. Кастова система добре структурує уявлення про внутрішню мотивацію та різницю між формою та змістом. Для тих, хто добре її знає, пропоную відповісти на запитання, в чому є спільні та відмінні риси. Мені не вдається повністю накласти їх одна на одну.

До чого я закликаю та сам прагну? Який би рівень в конкретній сфері знань не припав до душі, користуватись ним та тягнутись до +1. Я бачив багато прикладів, коли людина занадто спрощує себе, але багато й таких, коли намагаються йти у більш складні речі, ніж потрібно. Люди, які покладають своє життя служінню ідеям, часто не мають щасливого соціального життя. Те, чого точно не варто робити, це витрачати своє життя на те, чого в ньому не має бути. Але важливо вкласти всі сили в те, що цінно, та творити себе через нові ідеї.